Бібліотечний урок на тему "Історія виникнення книги"

 

                 Тема. Історія виникнення книги

Мета: ознайомити учнів з історією створення книги від найдавніших часів до наших днів. Виховувати повагу до людей, які займаються створенням книги.

                                                      Хід уроку

Розповідь бібліотекаря. Діти! Чи замислювалися ви над тим, якими були книжки в минулому, хто їх писав, працював над їх створенням, яким був перший матеріал для книг?

      Давайте подумки перенесемося на багато мільйонів  років тому, в далеке минуле і  розповім вам  як виникли книги. Представників древніх цивілізацій не влаштовував усний спосіб передачі інформації чи посилання гінців на далекі відстані. Так, народна пам’ять дає можливість досить довго пам’ятати про факти, легенди і розповіді, але дані спотворюються, що потребувало надійних способів фіксації інформації. Ми розглянемо увесь процес створення книги (виникнення книг розповідь), від давніх надписів на скелях, то сучасних ліній для виробництва книг.

                               Надписи на каменях, кістках і шовку

 

                                     

Історичні розкопки і відкриття показують, що історія створення навчальної книги починається відтоді, коли перші люди залишали інформацію у вигляді надписів на каменях і стінах печер. На них зображались враженнях людей від спостерігання навколишнього світу. Там були сцени із процесу полювання і побутового життя древніх людей. Надписи були надзвичайно стійкі до навколишнього середовища і впливу часу, але їх було важко наносити, що потребувало винайдення нових способів фіксації інформації. Жителі північних країн залишали послання іншим поколінням на кістках тварин, а китайці – на шовку.

                                      

                                           

                                             Папірус

          

                           

                        

  Історія появи книги продовжується у древніх єгиптян, які фіксували свої надписи на прообразі звичного нам паперу – папірусу. Процес виникнення паперу організовували жерці, і вони ж тримали секрет створення папірусу в таємниці. На довгі віки ми не могли дізнатись, як створювали прообраз паперу древні єгиптяни. Віднайшов процес виготовлення папірусу — Хасан Рагаб. Виготовляли єгиптяни цей матеріал стебла рослини – папірусу. Ця рослина росла у великих кількостях на берегах ріки Ніл. Стебло рослини добре підходило для створення паперу, адже було гнучким і міцним. Єгиптяни використовували тільки ту частину стебла, яка знаходилась під водою, тому була гнучкою і м’якою. Оболонку викидали, і використовували тільки серединку, яку вимочували декілька днів так, щоб утворились широкі пласти волокон. Потім волокна вкладали шарами: один шар паралельно іншому, і ставили на деякий час під пресом. Після цього, просочували матеріал спеціальним розчином, який не зменшував розтікання від чорнил. В результаті отримували досить міцне і тонке полотно, на якому можна було писати. Якщо правильно його зшити, то можна було отримати полотно більшої площі, яке змотували у рулон. Цю технологію в Єгипті настільки відшліфували, що країна почала масово продавати папірус в інші країни. Зокрема, він був тривалий час популярним у Римській Імперії. Тільки тут, книга мала вигляд згортку, на кінцях якого були потовщення. А зберігалась у шкіряному футлярі.

                                   Воскові і глиняні таблички.

                                               

В античні часи, у школах і університетах, серед вищих чинів і духовенства використовували воскові таблички. На таблички був нанесений шар воску, на якому можна було залишати надписи. Перевагою такого способу фіксації інформації в тому, що після заповнення таблички, можна було розтопити восковий шар, і почати писати на ній знову. А жителі Міжріччя виготовляли «зошити» із глини, на яких можна було видряпувати паличками надписи. Букви знайденого письма були клиноподібними, через що його назвали «клинопис». Такі таблички зберігались у спеціальних коробках.

                                                       Береста

 

                                

На Русі для фіксації інформації використовували бересту, як дешевий і легкий матеріал. Виготовляли бересту із верхньої частини кори берези. Потім її випарювали у кип’ятку, завдяки чому вона ставала гнучкою і м’якою.

                                                       Пергамент

                                             

Пергамент став новий етапом походження книги, адже був м’яким, міцним і зручним, порівняно із берестею і папірусом. Пергамент – це спеціальним чином оброблена шкіра худоби. Недоліком цього матеріалу була висока вартість, адже для створення однієї великої книги, потрібно було забити ціле стадо тварин. Через це книги були дорогими в прямому і переносному значенні. За звичкою, пергамент зберігали рулонами. Але з часом почали згинати у декілька разів, і утворювалися своєрідні зошити. Такі зошити скріплювались, а обкладинкою служили дерев’яні таблички, обтягнути шкірою тварин. Зверху прикрашались обкладинки дорогоцінним камінням і дорогими запонками. Писали на пергаменту ручками із гусячого пера, і займались цим часто монахи. Написання тексту було важкою працею, потребувало скрупульозності і майстерності. Монах вимальовував перші букви сторінки, візерунки і ілюстрації. Через велику трудомісткість, процес написання однієї книги могла займати декілька років.   Зберігались книги в монастирських бібліотеках.

                                                Винахід Йогана Гутенберга Йоган Гутенберг

 

                                                     

Такий трудомісткий процес створення книги не міг довго влаштовувати суспільство, і в результаті тривалої кропіткої праці, Йоган Гутенберг винайшов друкарський станок. Текст у ньому набирався за допомогою металевих букв. Це дало можливість у багато разів пришвидшити процес створення книг. Першою друкованою книгою була «Біблія», яка побачила світ близько 1455 року. А за наступний рік він виготовив близько 300 примірників, на що колись потрібно було витратити декілька життів. Заради справедливості мусимо сказати, що за декілька століть до Гутенберга у Кореї переносили зображення із дерев’яних плит, на яких були вирізані букви.

 

                                       Іван Федоров (Федорович)

 

                                                 

На наших землях, «першопрохідцем» у книгодрукуванні був Іван Федоров, який також у матеріалах того часу був відомий як Іван Федорович Москвитин. Він був освіченою людиною, знав декілька мов, зокрема давньогрецьку і латинську. Іван був духовною особою, служив у храмі, і хотів створити спосіб збільшення кількості релігійних книг. Першу друкарню він відкрив 1563 року у Москві, і була вона під контролем держави. Вже через рік після цієї подію, Федоров випустив книгу «Апостол», де розповідалось про діяння учнів Христових. Перші книги були друкованими, але шрифт та ілюстрації нагадували ручну роботу. Наступною роботою Івана Федорова був «Часослов».

                          

 

 

                      Сучасний стан книгодрукування

                                               

 

Сучасний стан книгодрукування сучасна друкарська машина Тепер для виготовлення книги використовуються сучасні швидкісні друкарські машини, які друкують із швидкістю до 15 000 відбитків у годину. Використовуються потокові лінії, які без втручання людини виготовляють обкладинки і прикріпляють їх до книжкового блоку. Набір тексту відбувається авторами на комп’ютерах, на них же і проводиться верстання (розміщення всіх елементів книжки на сторінці).